Керівник, управлінець і конфлікт

Тому ми й ставимо перед собою завдання вивчати конфлікти, пізнавати їхні причини, суть, динаміку та знаходити шляхи, форми, методи попередження й розв'язання конфліктів у системі управлінських відносин та управлінських рішень. Такою повинна бути думка керівника, управлінця будь-якого рангу.

walkway light

У системі політико-управлінської діяльності до чуток слід прислуховуватись, але оцінювати з позицій "здорового глузду". Проілюструємо цей феномен з позицій оцінки через "чутки" про ефективність кар'єри управлінця, керівника підрозділу тощо. Підлеглі, члени колективу завжди спостерігають за своїми керівниками самостійно й оцінюють їхні дії теж через "чутки".

У демократичному суспільстві всі мають працювати в межах правового поля й набувати певного рівня правової культури, інакше це призводить до конфліктних ситуацій. На етапі державотворення в Україні закони ще непродумані відповідно до потреб сьогодення, через що і спостерігається значна кількість правопорушень. Вони викликані як суб'єктивними, так і об'єктивними чинниками. Керівник колективу повинен бути сам законослухняним і мати відповідний рівень правової культури залежно від профілю установи, якою керує.

Відповідальність підлеглого обмежується переважно відповідальністю за свої дії. Це так звана виконавча відповідальність. На керівникові лежить управлінська відповідальність (визначення пріоритетів діяльності, розробка планів роботи, прийняття рішень, розподіл доручень (завдань), контроль виконання, отримання кінцевого результату праці).

Тому висновок такий: кожен керівник, управлінець повинен думати і прораховувати перед прийняттям рішення; керівник не має права виконувати роботу за підлеглих; керівник несе особисту відповідальність за прийняття неефективних, шкідливих рішень.

Задача 2
Методом наблюдения за работой продавцов соберите информацию о неконгруэнтности их поведения, опишите 2-3 ситуации. Решение: Под неконгруэнтностью в самом общем виде понимают состояние несоответствия невербальной информации и вербального сообщения. Неконгруэнтность - согласно К. Роджерсу - несоответствие друг другу опыта человека и ег ...

Сущность внутриличностного конфликта по Фрейду
«Научное изучение внутриличностного конфликта началось в конце XIX в. и было связано в первую очередь с именем основателя психоанализа — австрийского ученого Зигмунда Фрейда (1856 — 1939), раскрывшего биопсихологический и биосоциальный характер внутриличностного конфликта. Он показал, что человеческое существование связано с постоянным ...

Конфликт этики личности и этики характера
Однако после окончания Второй мировой войны ключевое представление об успехе переместилось с этики характера на этику личности. Теперь успех рассматривается скорее как функция социального образа личности, поведения и поступков, навыков и техник. Этика личности имеет два основных направления: первое – техника человеческих и общественных ...