Керівник, управлінець і конфлікт

Материалы » Керівник, управлінець і конфлікт

Тому ми й ставимо перед собою завдання вивчати конфлікти, пізнавати їхні причини, суть, динаміку та знаходити шляхи, форми, методи попередження й розв'язання конфліктів у системі управлінських відносин та управлінських рішень. Такою повинна бути думка керівника, управлінця будь-якого рангу.

У системі політико-управлінської діяльності до чуток слід прислуховуватись, але оцінювати з позицій "здорового глузду". Проілюструємо цей феномен з позицій оцінки через "чутки" про ефективність кар'єри управлінця, керівника підрозділу тощо. Підлеглі, члени колективу завжди спостерігають за своїми керівниками самостійно й оцінюють їхні дії теж через "чутки".

У демократичному суспільстві всі мають працювати в межах правового поля й набувати певного рівня правової культури, інакше це призводить до конфліктних ситуацій. На етапі державотворення в Україні закони ще непродумані відповідно до потреб сьогодення, через що і спостерігається значна кількість правопорушень. Вони викликані як суб'єктивними, так і об'єктивними чинниками. Керівник колективу повинен бути сам законослухняним і мати відповідний рівень правової культури залежно від профілю установи, якою керує.

Відповідальність підлеглого обмежується переважно відповідальністю за свої дії. Це так звана виконавча відповідальність. На керівникові лежить управлінська відповідальність (визначення пріоритетів діяльності, розробка планів роботи, прийняття рішень, розподіл доручень (завдань), контроль виконання, отримання кінцевого результату праці).

Тому висновок такий: кожен керівник, управлінець повинен думати і прораховувати перед прийняттям рішення; керівник не має права виконувати роботу за підлеглих; керівник несе особисту відповідальність за прийняття неефективних, шкідливих рішень.


Многомерность национальной организации личности
В настоящее время отмечается многообразие подходов к теоретическому рассмотрению и эмпирическому исследованию временной организации личности, что свидетельствует о сложности, многомерности самого предмета рассмотрения и многоаспектности его проявлений, что предполагает всестороннее его изучение и использование разнообразного методическо ...

Личность: конструкт персонолога
Дж. Келли никогда не предлагал точного определения личности. Однако он обсуждал эту концепцию в одной статье, утверждая, что личность – «наша абстракция деятельности человека и последующая генерализация этой абстракции на все аспекты ее связи с другими людьми, знакомыми и незнакомыми, а также с тем, что может представлять определенную ц ...

Интеллектуальные чувства
Интеллектуальные чувства – это чувства, связанные с решением тех или иных теоретических и практических задач, с процессом приобретения знаний. По своей сути интеллектуальные чувства близки к моральным. ...