Керівник, управлінець і конфлікт

Материалы » Керівник, управлінець і конфлікт

Тому ми й ставимо перед собою завдання вивчати конфлікти, пізнавати їхні причини, суть, динаміку та знаходити шляхи, форми, методи попередження й розв'язання конфліктів у системі управлінських відносин та управлінських рішень. Такою повинна бути думка керівника, управлінця будь-якого рангу.

walkway light

У системі політико-управлінської діяльності до чуток слід прислуховуватись, але оцінювати з позицій "здорового глузду". Проілюструємо цей феномен з позицій оцінки через "чутки" про ефективність кар'єри управлінця, керівника підрозділу тощо. Підлеглі, члени колективу завжди спостерігають за своїми керівниками самостійно й оцінюють їхні дії теж через "чутки".

У демократичному суспільстві всі мають працювати в межах правового поля й набувати певного рівня правової культури, інакше це призводить до конфліктних ситуацій. На етапі державотворення в Україні закони ще непродумані відповідно до потреб сьогодення, через що і спостерігається значна кількість правопорушень. Вони викликані як суб'єктивними, так і об'єктивними чинниками. Керівник колективу повинен бути сам законослухняним і мати відповідний рівень правової культури залежно від профілю установи, якою керує.

Відповідальність підлеглого обмежується переважно відповідальністю за свої дії. Це так звана виконавча відповідальність. На керівникові лежить управлінська відповідальність (визначення пріоритетів діяльності, розробка планів роботи, прийняття рішень, розподіл доручень (завдань), контроль виконання, отримання кінцевого результату праці).

Тому висновок такий: кожен керівник, управлінець повинен думати і прораховувати перед прийняттям рішення; керівник не має права виконувати роботу за підлеглих; керівник несе особисту відповідальність за прийняття неефективних, шкідливих рішень.


Психология индивидуальности
В психологии сложилось несколько традиций понимания индивидуальности. Первоначально, индивидуальность рассматривалась как единичность, как неповторимое сочетание разных по степени выраженности, но присущих всем без исключения личностных черт. Однако ярко выраженная черта – это гипертрофия, и с этой точки зрения, чем ярче индивидуальнос ...

Проблема периодизации психического развития
Д.Б. Эльконин писал, что проблема периодизации психического развития в детском возрасте является фундаментальной проблемой детской психологии. Ее разработка имеет важное теоретическое значение, ибо через определение периодов психического развития и через выявление закономерностей переходов от одного периода к другому, в конечном счете, ...

Расстройства восприятия
Отражение окружающей действительности в сознании человека начинается с ощущений, возникающих в результате воздействия раздражителей на соответствующие рецепторы или периферические отделы анализаторов. В зависимости от этого ощущения подразделяются на ряд разновидностей. Прежде всего, выделяются экстероцептивные — зрительные, слуховые, т ...